Шановні студенти гр. 4-АШ, 4-БШ! До вашої уваги матеріали на останній блок.
"СИНТАКСИС. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ. ПРОСТЕ ДВОСКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ"
1. Поняття про словосполучення.
2. Класифікація словосполучень за будовою, за морфологічним вираженням головного слова, за синтаксичними відношеннями, за типом підрядного зв'язку.
3. Загальна характеристика простого речення.
4. Типи підметів і присудків.
5. Другорядні члени речення, їх типи, способи вираження.
Завдання:
- опрацювати теоретичний матеріал за підручником.(якщо студент бажає отримати вищий бал, потрібно скласти опорні схеми "Словосполучення", "Просте двоскладне речення".

До уваги студентів групи 4-АД!!!
21 грудня останнє заняття в семестрі. Щоб отримати позитивну оцінку за семестр, терміново потрібно скласти матеріал, виконати котрольну модульну роботу!!!

Увага студентів груп 4-АШ, БШ! З 11 грудня розпочинаємо вивчення наступного модуля "Синтаксис". Складіть попередній матеріал з розділу "Морфологія". 

Шановні студенти груп 4-АШ, 4-БШ! Продовжуємо опрацьовувати самостійні частини мови.
Ще раз нагадую зміст роботи.
1. Іменник як самостійна частина мови
1.1. Лексико-семантичні групи іменників.
1.2. Граматині категорії іменника.
1.3. Типи відмін. Поділ на групи іменників І та ІІ відмін.
1.4. Відмінювання іменників.
2. Прикметник як самостійна частина мови.
2.1. Розряди прикметників за значенням.
2.2. Ступені порівняння якісних прикметників.
3. Займенник як самостійна частина мови.
3.1. Розряди займенників за знченням.
3.2. Відмінювання займенників.
4. Числівник як самостійна частина мови.
4.1. Розряди числівників за значенням і будовою.
4.2. Відмінювання кількісних числівників.
5. Дієслово як самостійна частина мови.
5.1. Інфінітив дієслова. Вид дієслів.
5.2. Перехідні й неперехідні дієслова.
5.3. Стан дієслова.
5.4. Число та особа дієслова.
5.5. Рід дієслова.
5.6. Дієвідміни дієслів.
5.7. Категорія часу.
5.8. Спосіб дієслів.
5.9. Дієприкметник і дієприслівник як форми дієслова.
6. Прислівник як самостійна незмінна частина мови.
6.1. Розряди за значенням. Ступені порівняння якісних прислівників.
7. Службові частини мови: прийменник, сполучник, частка.

Перегляньте, хто на якому етапі опрацювання теоретичного матеріалу, доопрацюйте.Успіхів!

Увага! з 11 грудня розпочинаємо вивчення наступного модуля "Синтаксис".

Шановні студенти групи 3-АД! На завершення семестру потрібно пропрацювати тему "Орфографія".
1. Поняття орфографії.
2. Принципи правопису.
3. Уживання м'якого знака, апострофа.
4. Правопис префіксів і суфіксів.
5. Правопис слів іншомовного походження..
6. Уживання великої букви.
7. Написання складних слів.

28.12.2015 р. - останнє заняття в семестрі, до цієї дати необхідно скласти матеріал і виконати контроль модуля.

До уваги студентів групи 3-АД! Щоб отримати рубіжну атестацію, матеріал потрібно скласти до 13.10.
Тема. Фонетика.
1. Поняття про фонему.
2. Склад. Наголос.
3. Співвідношення між буквами й звуками.
4. Фонетична транскрипція.
5. Чергування голосних і приголосних фонем.
6. Зміни звуків у мовному потоці: асиміляція й дисиміляція, подврєння й подовження, спрощення в групах приголосних.

Шановні студенти індивідуальної форми навчання (групи 4-АШ, 4-БШ)! Завдання потрібно виконати до 13.10!!! - обидві теми - лише за цієї умови ви отримаєте рубіжну атестацію.
Тема. Морфеміка. Словотвір.
1. Поняття про морфему.
2. Корінь і закінчення.
3. Типи основ.
4. Префікс, суфікс.
5. Морфемний аналіз.
6. Поняття про словотвір.
7. Словотворчі засоби.
8. Морфологічні способи словотворення.
9. Неморфологічні способи словотворення.

Шановні студенти груп 4-АД! У 7 семестрі продовжуємо вивчення сучасної української мови з  частин мови.

Морфологія.

Морфологія як розділ граматики. Принципи виділення частин мови. Система частин мови. Перехід слів з однієї частини мови в іншу.

Значення іменника, його морфологічні ознаки і  синтаксичні функції.  Семантико-граматичні категорії: іменники власні й загальні, істоти та неістоти, конкретні та загальні, одиничні та збірні, предметні та речовинні. Граматичні категорії іменника: рід, число, відмінок.

       Типи відмін іменників. Поділ іменників І і ІІ відмін на групи. Відмінювання і правопис відмінкових закінчень іменників І і ІV відмін. Словотвір іменників. Правопис іменникових суфіксів, складних іменників. Морфологічний аналіз іменників.

  Значення прикметника, його морфологічні ознаки і  синтаксичні функції. Лексико-граматичні групи прикметників. Якісні прикметники, їх ознаки. Ступені порівняння якісних прикметників. Повні й короткі форми якісних прикметників. Стягненні і нестягнені форми.

 Відмінювання прикметників. Правопис відмінкових закінчень. Правопис прикметникових суфіксів, складних прикметників. Способи творення прикметників. Субстантивація прикметників. Морфологічний аналіз прикметників. Відносні прикметники.  Присвійні прикметники.

Значення числівника, його морфологічні ознаки й синтаксичні функції. Числівники кількісні й порядкові. Розряди кількісних числівників за значенням і будовою.

Відмінювання і правопис кількісних числівників. Правопис числівників та частин мови, до складу яких вони входять. Морфологічний аналіз числівників.

ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати теоретичний матеріал.

2. Виконати практичні завдання

Окремо випишіть іменники, що належать до незбірних і збірних назв. Визначте спосіб їх творення.

1.   Річка, табун, комісія, березняк, полк, середняцтво, ліс, армія, комісаріат, група, тіснота, убозтво, кіннота, зе­лень, квасолиння, куркульня, погань, ярина.

Складіть речення з іменниками сіль, золото, полум'я, що можуть набувати конкретного й абстрактного значення.

Визначте рід іменників, з'ясуйте спосіб визначення роду. Добе­ріть і запишіть до кожного іменника прикметник чи займенник, числівник чи дієслово.                                                           

Декан, Дніпрогес, кандидат, Галайда, фойє, Перу, правило, журі, воєвода, леді, Слава, міськво, облвиконком, ректор, внз, Алатау, поні, Довгань, бідолаха, кашне, кенгуру, конферансьє, загс, майстер, інже­нер, нікчема, сплюха, нездара.

Розподіліть іменники на три групи: 1) іменники, що мають обидві форми числа; 2) іменники, що вживаються лише в однині, і 3) імен­ники, що вживаються тільки у множині.                                       

Пильність, праця, книга, нога, боротьба, Гімалаї, вино, прикрість, доля, іменини, цибуля, надія, сум, п'яльці, колосся, • різниця, харчі, дрімота, заєць, межа, присінки, пійло, ви­сівки, огірок, канікули, ясла, кров, лабети, свіжість, окріп, жнива, солома, косовиця, кури, ідеалізм, їжа, граблі, сажа, пісок, чари, ненависть, гуси, камінь, двері, Дніпро, крам, уста, чорнобривці, пестощі.

Розподіліть іменники по групах, зазначивши в дужках рід — чоло­вічий, жіночий, середній чи спільний.

Вітчизна, зброя, яблуня, Паша, підмога, рілля, бідолаха, колія, вихователька, груша, гульвіса, мережа, скирда, водиця, сорока, староста, втіха, ноша, Надя, сім'я, круча, чарівниця, акація, суддя, ґуральня, воєвода, пуща.

Розподіліть іменники по групах. Виділені іменники провідміняйте в однині і множині.

Серп, насіння, слухач, вапняр, становище, лимар, робітник, шахтар, горобець, гол, викладач, стиль, штукатур, муляр, кумач, каменяр, щит, перець, рівень, верхів'я, поштар, різьбяр, потиск, обранець, попелище, доктор, тренер, Гончар, зір, екіпаж, читець, договір, ледащо, комбайнер, димар, інвентар, жовтень, тягар, убір, гусляр, солдат, друкар, оленятко, токар, якір, дар, дитятко, сир, тренер, офіцер, четвер, ряд, гончар, перукар, снігур, ятір, слово, мебляр, маляр, бджоляр, кір, слюсар,  сухар, лавр, малятко.

Від поданих слів утворіть іменники IV відміни,  які  поставте у родовому, давальному й орудному відмінках однини.

Цуцик, орел, кішка, тигр, білка, кенгуру, верблюд, вовк, гуска, голуб, горобець, зозуля, небіж, дівчина, хлопчик, чай­ка,  курка, лев.

До уваги студентів груп 4-АШ, 4-БШ! 
Продовжуємо вивчати сучасну українську мову з практикумом.

Тема. Лексикологія. Лексикографія. Фразеологія.

         Багатозначні й однозначні слова. Пряме і переносне значення слова. Склад сучасної української лексики за походженням. Активна і пасивна лексика. Неологізми. Лексика української мови з погляду використання.

Омоніми, синоніми, антоніми, пароніми, їх стилістичне використання.

Поняття про фразеологію. Джерела фразеологізмів. Класифікація фразеологізмів.

Поняття про лексикографію. З історії про лексикографію. Типи словників.

ЗАВДАННЯ:

1. Опрацювати теоретичний матеріал за підручниками. 

2. Виконати завдання:

Спишіть текст, визначивши — самостійно чи за допомогою словника — різні значення слова земля. Визначте, яке (які) з цих значень є головним   (головними).                                                                                  

1. Дерева посхилялись під вагою плодів, і плоди падали на землю й лежали на ній (Довж.). 2. Якийсь час пливли во­ни в тумані, поміж берегами, одірвані од землі й безпомічні (Коцюб.). 3. Нехай розвідниками  в  небо летять   супутники Землі (Рильськ.). 4. Земля плаче у кайданах (Шевч.). 5. Мій рідний край, моя земля велика-превелика (Забіла). 6. Колись  і в Обухівці шуміла революція: одібрали землі панські та в куркулів (Гол.). 7. Земля набирала сили, хліба помітно зеленішали, ніби набрякли зеленим соком (Гончар).                   

Складіть речення, в яких слова гострий, сірий, переказати, родити були б вжиті у прямому і переносному значеннях.   

Випишіть із «Словника української мови» три пари слів-омонімів у складі відповідних  речень.

Випишіть з поеми Т. Г. Шевченка «Тополя» синоніми до таких си­нонімічних рядів: любити — кохати, йти — ходити. Визначте відтінки в їхньому  значенні.

Доберіть і запишіть антоніми до слова  темний у поданих словосполученнях.

Темна кімната, темна ніч, темний день, темна справа, темне волосся, темна людина, темний час, темне місце, темне поняття, темний голос, темна історія.

Доберіть і запишіть 10—15 професіоналізмів шкільного вжитку.     

  Із «Словника іншомовних слів» чи «Словаря-справочни­ка лингвистических терминов» Д. Е. Розенталя і М. О. Теленкової випи­шіть тлумачення поданих слів-термінів.

Діалект, діалектизми, жаргон, жаргонізми, арго, арготиз­ми, варваризми, вульгаризми, екзотика,   екзотизми.

                                                                                                    

До уваги студентів групи 3АД! 2015-2016 н. р.
1-6 тиждень:

1. Предмет і завдання курсу "Сучасна українська мова з практикумом".
2. Походження і розвиток мови. Становлення української мови.
3. Національно-мовна політика України.Поняття національної, державної мови.
4. Літературна мова. Територіальні діалекти.
5. Мовна норма.
6. Стилі сучасної української мови.

Завдання:
1. Опрацювати теоретичний матеріал, надавши для оцінювання конспект. (3б.)
2. Одну з тем - 2-6 питання -  (за власним вибором) опрацювати у формі реферату (до 10 сторінок, дивіться правила, як оформляти реферат ), додавши презентацію. - 10 б.

Шановні 3-АД, закінчуємо семестр!
Останній модуль "Словотвір"

           I.         Словотвір як розділ мовознавства

        II.         Основні поняття словотвору. Структура слова

     III.         Cпособи словотворення в українській мові

                                 1.         Префіксальний

                                 2.         Суфіксальний

                                 3.         Префіксально-суфіксальний

                                 4.         Постфіксальний

                                 5.         Основоскладання

                                 6.         Абревіація

                                 7.         Морфолого-синтаксичний

     IV.         Поняття про словотвірний аналіз слова

        V.         Контрольні запитання

     VI.         Практичні завдання

---

Словотвір як розділ мовознавства

Словотвір - розділ мовознавчої науки, що вивчає структуру слів i способи їх творення.

---

Основні поняття словотвору. Структура слова

Усі слова нашої мови можна поділити на слова з непохідними основами (від яких утворюються інші слова) та слова з похідними основами. Під основою прийнято розуміти частину слова без закінчення (колір...). Непохідні основи мають у своєму складі лише корінь, похідні - ще й хоча б один словотворчий афікс (префікс, суфікс, постфікс). До слів з непохідними основами належать, наприклад, ліс, сад, море, поле, літо, синій, чорний, п'ю; до слів з похідними основами - перелісок, садівник, заморський, польовий, літній, посиніти, зчорнітися, допити.

Префікси, корені суфікси, закінчення, (флексії) та постфікси називаються значущими частинами слова, або морфемами. Префікс (від лат.prae - попереду та fixus - прикріплений) - значуща частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для творення нових слів чи нових форм (колір... ). Наприклад: казати - сказати, наказати, переказати, підказати доказати, вказати; сумнівний - безсумнівний; миліший - наймиліший. Корінь - це спільна частина споріднених слів (колір ...). Наприклад, для споріднених слів сад, садок, садівник, садовий коренем є спільна частина сад-; для ходити, заходити, перехід, вхід, вихід - частина ход- (хід- у закритому складі) . Суфікс (від лат suffixus - прикріплений) - значуща частина слова, яка стоїть після кореня і служить для творення нових слів чи нових форм (колір ...). Наприклад: малий - маленький, малесенький, малюсінький; трава - травинка, травиця, травиченька ; погойдати - погойдувати. Закінчення - це змінна морфема, яка стоїть після суфікса чи після кореня (у непохідних основах) і служить для зв'язку слів між собою (колір ---); нульове закінчення позначається 0: наприклад: кохання, швидкий, мужність0, малює. Постфікс (від лат: postfixus - прикріплений після) - значуща частина, що стоїть після закінчення і служить для творення нових слів чи нових форм (графічне позначення таке ж, як і суфікса). Наприклад: бити - битися, скажи - скажи-но. Процес творення нових слів у мові має назву словотворення. Нові слова утворюються на базі вже існуючих. Слово, яке служить базою для утворення іншого, називається твірним. Наприклад, для іменника правдивість твірним словом є прикметник правдивий, а для правдивий - іменник правда; для прикметника ялинковий твірним словом є іменник ялинка, а для ялинка - іменник ялина. Твірною основою (колір ...) є та частина твірного слова, яка входить до складу нового (похідного) слова (при цьому флексія до уваги не береться). Наприклад: правдивість --- правдивий --- правда ялинковий --- ялинка --- ялина преніжний --- ніжний Твірною основою може бути і ціле твірне слово. Так, у наведених прикладах твірні слова і твірні основи збігаються: передивитися --- дивитися, накреслити --- креслити, підрозділ --- розділ, хористка --- хорист --- хор, надзвичайно --- звичайно. Ряд спільнокореневих слів, розташованих відповідно до послідовності їх творення, називається словотворчим гніздом. Наприклад: плід --- плідний --- плідник --- плідниковий; газета --- газетяр --- газетярство; чорний --- чорніти --- почорніти --- почорніння.

---

Cпособи словотворення в українській мові

Нові слова здебільшого утворюються за допомогою словотворчих афіксів. Словотворчий афікс (кольори .....) - це префікс, суфікс чи постфікс, який приєднується до твірної основи для творення нового слова. Класифікацію способів словотворення схематично можна зобразити так:

1.  Префіксальний спосіб - спосіб творення слів за допомогою словотворчих префіксів: заходити -- ходити, перенавантаження -- навантаження, прехороший --- хороший, безвідповільно --- відповідально.

2.  Суфіксальний спосіб - спосіб творення слів за допомогою словотворчих суфіксів: холодненький --- холодний, дубок --- дуб, вітерець --- вітер, читання --- читати, молодість --- молодий.

3.  Префіксально-суфіксальний спосіб - спосіб творення слів шляхом одночасного приєднання до твірної основи словотворчих префіксів і суфіксів: надбрівний -- брова, безмежний -- межа, затишок -- тиша.

4.  Постфіксальний спосіб - спосіб творення слів шляхом приєднання до твірної основи словотворчих постфіксів: битися --- бити, миритися -- мирити. Безафіксний спосіб (відкидання значущих чатин) - це спосіб творення слів шляхом укорочення (усічення) твірного слова: відхід --- відходити, закид -- закидати, зелень -- зелений.

5.  Основоскладання - спосіб творення слів шляхом поєднання твірних основ кожного зі слів, що входять до базової сполуки - підрядної чи сурядної. Наприклад: хмарочос -- хмари чесати, життєпис -- життя писати, хвилеріз -- хвилі різати, лісостеп -- ліс і степ, синьо-жовтий --- синій і жовтий, кисло-солодкий -- кислий і солодкий. Словотворчим афіксом у таких випадках виступає інтерфікс - морфема, яка сполучає твірні основи. Цей спосіб творення - морфема, яка сполучає твірні основи. Цей спосіб творення може супроводжуватися суфіксацією: правосторонній -- права сторона, однобічний -- один бік, сільськогосподарський -- сільське господарство. Потрібно пам'ятати, що прикметники, утворені на базі сурядної сполуки слів, пишуться через дефіс (блакитно-синій, студентсько-викладацький, науково-технічний, мовно-літературний), а прикметники, утворені на базі підрядної сполуки - разом (народногосподарський, лівобережний, важкоатлетичний, західноукраїнський). Складання може відбуватися і без інтерфікса (всюдихід -- всбди ходити). Окремо виділяють складання слів: батько-мати -- батько і мати, хліб-сіль -- хліб і сіль, мед-пиво -- мед і пиво, срібло-золото -- срібло і золото, туди-сюди -- туди і сюди. Слова, утворені способом складання, називаються складними.

6.  Одним із різновидів складних слів є складноскорочені слова (абревіатури). Вони можуть утворюватися:

o  а) складанням частин кожного із твірних слів, що входять до базового словосполучення: завмаг -- завідуючий магазином,

o  б) складанням частини твірного слова і цілого твірного слова: держадміністрація -- державна адміністрація, медсестра -- медична сестра,

o  в) складанням назв початкових букв твірних слів: УТН - Українські телевізійні новини, ЛПУ - Ліберальна партія України,

o  г) складанням початкових звуків твірних слів: загс - запис актів громадянського стану, ДЕК -- державна екзаменаційна комісія;

o  д) складанням початкових частин і звуків, букв, цифр тощо: облвно -- обласний відділ народної освіти, СУ-15 (Сухий - прізвище конструктора).

7.  Морфолого-синтаксичний спосіб - це спосіб творення слів, при якому нове слово утворюється внаслідок переходу з однієї частини мови в іншу. Наприклад: операційна - (перехід прикметника в іменник), завідуючий (перехід дієприкметника в іменник), коло хати (перехід іменника в прийменник).

---

Поняття про словотвірний аналіз слова

Словотвірний аналіз - це встановлення способу словотворення аналізованого слова, тобто визначення твірної основи та словотворчих афіксів: атомний - атом + н, розпорошений - розпорошити + ен, пізно - пізній + о. Повний словотвірний аналіз передбачає виділення і первісної основи ряду слів: лісівництво, лісівник, лісовий, ліс.

---

Для студентів групи 3 АД на дистанційний тиждень (запис робити в робочому зошиті за 31.03.2015):
-   дібрати по 5 прикладів слів до кожного способу словотворення, виконавши словотвірний аналіз цих слів.

На семестр (до 17.04.2015) для студентів 3 курсу "Початкова освіта"!
Тема. Орфографія.
Практичні завдання (виконувати в робочому зошиті в лінію!!!):
1. Запишіть максимально можливу кількість слів з  буквою "Ґе".
2. Запишіть по 25 найпоширеніших у вживанні  слів, що пишуться
      -  через дефіс;
      -  разом;
      - з частинами пів-, напів;
      - складних власних назв;
      - з м'яким знаком;
      - з апострофом;
      - з двома буквами (слова іншомовного походження).
3. Скласти вправу з ключем з будь-якої теми цього розділу.

Для студентів 3 курсу спеціальності "Початкова освіта"! До 20 березня!!!
Модуль "Фонетика"
Завдання:
1. Письмово опрацювати в формі конспекту:
- Фонетика як розділ мовознавчої науки.
- Будова мовленєвого апарату. Артикуляція звуків.
- Поняття про фонему. Інваріант та варіант фонеми.
- Класифікація голосних і приголосних фонем.
- Склад. Типи складів. Наголос. Логічний наголос.
- Співвідношення звуків і букв. Український алфавіт.
- Фонетична транскрипція.
- Асиміляція і дисиміляція приголосних.
- Спрощення в групах приголосних..
- Подвоєнння і подовження  приголосних.
2. Виконати практичні завдання письмово в робочому зошиті

Завдання. 

І.  Наведіть приклади слів, у яких певні фонеми виступали б у своєму

основному вияві і варіантах.

            ІI. Доберіть по п'ять слів, у яких букви е, и позначають відповідно звуки [е^и], [е] або [и], [и^е].     
            ІІІ. Поділіть подані нижче слова на склади.

Сонце, месник, власний, зросла, пристрасний, каштани, оббитий, щасливий, подруга, небезпека, без вартісний, назустріч, затишний, краплина, надворі, обличчя, прикрасити, шарпнути, безсмертний, розказати.

IV. Випишіть з орфоепічного словника 15 слів з подвійним наголосом і складіть з ними речення.

V. Користуючись словником, поставте наголос у словах. Визначте кількість складів і фонем у них.

Адресний, актор, астроном, бджоляний, пишучи, бурштиновий, бурхання, ваги, вагар, вірші, випадок, гусениця, дюшес, жальце, жерло, житло, жмуток, завидки.

VI. Прочитайте слова, дотримуючись правильного наголосу. Визначте кількість звуків і букв у кожному слові.

Приношу, поговорити, навідуватися, серпанковий, високо розвинутий, джгут, тьохкати, сільськогосподарський, переджнивний, дзюрчати, застереження, передз'їздівський, завдання, щелепа, охопити, розмалювати, старанно, кількакілометровий, центнер, металургія, прикладний.

VII. Виберіть з орфографічного словника 15 слів (5 іменників, 5 прикметників і 5 дієслів), об'єднаних спільним значенням. Запишіть їх в алфавітному порядку.

VIII.  Запишіть вірш Т. Г. Шевченка «Заповіт» його фонетичною транскрипцією.