4-БПО
Тема. Морфеміка.
1. Поняття про морфему.
2. Основа і закінчення, їх типи.
3. Корінь. Спільнокореневі слова.
4. Префікс, суфікс.
5. Морфемний аналіз слова.
Завдання:
- Законспектувати в зошит!!! відповідно до плану, надавши для перевірки фото сторінок, де на кожній сторінці має бути прізвище студента.
- Виконати практичні завдання, користуючись морфемним словником, в робочому зошиті. Надати для перевірки фото сторінок зошита.
ВЧЕННЯ ПРО БУДОВУ СЛІВ (МОРФЕМІКА)
Поняття про морфеми (значущі частини слова)
Вивчаючи фонетику, ми поділяли слова на звуки і склади: фарбувати — [ф]-[а]-[р]-[б]-[у]- в]-[а]-[т]-[и], фар-бу-ва-ти. В обох випадках кожна така частина (звук чи склад) значення не має. Але слово можна поділити й на такі частини, кожна з яких матиме певне значення. У слові фарбувати виділяється три такі частини: фарб-, -ува, -ти. Частина фарб- тут маєте те саме значення, що й у слові фарба. Частина -ува- в цьому слові має те саме значення, що й у словах рах-ува-ння, мал-юва-ння, модел-юва-ти. Частина -ти має те саме значення, що й у кожному дієслові-інфінітиві (чита-ти, сиді-ти, співа-ти). Найменша частина слова, яка має певне значення, називається морфемою. У слові фарбувапш морфеми: фарб- корінь, ува-, -ти – суфікси (звуків — дев'ять, складів — чотири).
Морфемами є корінь, префікс, суфікс, закінчення. Отже, вчення про морфемну будову слова — це вчення про значущі частини слова — корінь, префікс, суфікс, закінчення. Морфема відрізняється від звука і складу тим, що має певне значення. Звук і склад значення не мають. Морфема може іноді збігатися зі звуком чи складом. Але це лише зовнішня подібність. Поділимо слово фарба на звуки і морфеми: звуки [ф]-[а]-[р]-[б]-[и], морфеми фарб-и. Кінцевий звук и збігся з морфемою (закінченням) -и. Насправді ж вони відрізняються між собою: звук la] нічого не означає, а закінчення -а вказує на певний відмінок (називний), число (однину), рід (жіночий).
Завдання. Подані слова поділіть на звуки, склади і морфеми.
Безводний, вдуматися, вивітрювання, дошкільнята, записати, змалювати, наклейка, небесний, знедолити.
Основа і закінчення слова
Для того щоб висловити думку, треба пов'язати окремі слова в речення. Слова в реченні між собою пов'язуються за значенням та граматично. Слово металевий за значенням поєднується зі словом каркас тому, що каркас може бути зроблений з металу. Прикметник смачний за значенням поєднується зі словами, які означають предмети харчування (хліб, кавун, борщ, сир тощо). Це ж слово не поєднується за значенням зі словами стіл, залізо, скло, бо вони означають неїстівні предмети. Граматичний зв'язок між словами найчастіше здійснюється за допомогою кінцевої морфеми слова — закінчення. Наприклад, слово книга з дієсловом читати граматично пов'язується за допомогою закінчення -у (читати книгу), з іменником читання — за допомогою закінчення -и (читання книги), а з дієсловом завдячувати — за допомогою закінчення -і (завдячувати книзі).
Закінчення утворює нову форму слова (нову словоформу). Книга, книги, книзі, книгу, книгою — це не нові слова, а словоформи, різні форми того самого слова.
Отже, закінченням називається така значуща змінна частина слова (морфема), яка утворює нові словоформи і служить для зв'язку слів у реченні. Закінчення мають лише змінні слова. До них належать: іменники (змінюються за відмінками і числами), прикметники (змінюються за родами, відмінками і числами), числівники (кількісні числівники змінюються за відмінками, а порядкові — ще й за родами і числами), займенники (змінюються за родами, відмінками і числами), дієслова )у теперішньому часі змінюються за особами і числами, в минулому — за родами і числами, дієприкметники — за родами, відмінками і числами).
Отже, щоб виділити закінчення, треба утворити кілька словоформ певного слова. Змінна частина слова й буде закінченням. Наприклад: зелен-ий, зелен-ого, зелен-ому, зелен-і, земн-их, зелен-им, зелен-а, зелен-ої.
В одних словоформах закінчення виражається звуками (на письмі — буквами): парт-а, парт-и, парт-і, парт-ою. Таке закінчення називається повним. В інших словоформах закінчення не виражається звуками. Воно виявляється при порівнянні кількох словоформ. Для прикладу порівняймо слоовоформи іменника парта у множині: парт-и, парт-ам, пирт-ами, на парт-ax. В усіх відмінках множини тут виявляється повне закінчення. Лише у родовому відмінку множни нульове закінчення — парт.
Нульове закінчення мають: а) іменники чоловічого роду однини на приголосний у називному та знахідному відмінках; б). іменники жіночого роду в родовому відмінку множини (карт); в) іменники середнього роду на -о в родовому відмінку множини (вікон, сіл); г) іменники жіночого роду на м'який приголосний в називному і знахідному відмінках однини (мідь, сталь); д) присвійні прикметники в називному відмінку однини чоловічого роду (батьків, материн)) e)короткі прикметники чоловічого роду в називному відмінку (зелен сад); є) деякі дієслова в наказовій формі другої особи однини (сядь, дай); ж) дієслова минулого часу чоловічого роду (писав, віз, міг).
Примітка. Вирази «слово має закінчення -о» і «слово закінчується на о»— не рівнозначні. Щодо слова село можна застосувати обидва вирази. Але щодо слова швидко можна вжити лише другий вислів («слово швидко закінчується на о»), бо тут о не є закінченням.
Виділяючи закінчення, ми водночас виділяємо й основу, тобто другу частину слова: золото-ий, автоматизован-ий. Основою називається та частина слова, яка виражає його конкретне лексичне значення. У слові автоматизований лексичне значення виражається частиною автоматизован-.
Незмінні слова на закінчення й основу не поділяються. Вони мають лише основу. Така основа називається чистою: вперед, праворуч, сьогодні.
Чиста основа виділяється в таких незмінних словах: 1) у невідмінюваних іменниках (бюро, журі, депо, таксі, кіно); 2) в інфінітивах (будувати, перемагати, активізувати); 3) у дієприслівниках (малюючи, співаючи, запускаючи); 4) у прислівниках (швидко, вчора, там, тут).
Іменники, прикметники та дієслова з нульовим закінченням не мають чистої основи: борщ, рак, льон, вік, чай, сіль, міць; братів, сестрин; читав, ніс, стій і под. Це слова змінні (відмінювані, дієвідмінювані), тому вони мають закінчення, але нульове.
До складу основи входять усі морфеми, крім закінчення, а саме: корінь, суфікси, префікси. Обов'язково входять до складу основи: суфікси минулого часу -в, -л- (читав, читала, читало, читали), суфікси дієприкметників -ач-, -яч-, -уч-, -юч- та ін. (правлячий, відпочиваючий, змарнілий), суфікси дієприслівників -чи, -ши (оглядаючи, натрапивши), суфікси вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників -ш-, -іш-(добріший, найдобріший), суфікси прислівників -о, -е (весело, добре), зменшено-пестливі та згрубілі суфікси іменників, прикметників і дієслів -чик, -есеньк-, -юсіньк- та ін. (стільчик, білесенький, манюсінький, їстоньки, вовчище).
У змінюваних словах основа виділяється зіставленням форм (словоформ). Спільна частина таких форм становить основу слова: космонавт, космонавт-а, космонавт-у, космонавт-ом, космонавт-и, космонавт-ів, космонавт-ами і т. д.
Виділити в слові закінчення й лексичну основу не завжди легко. Де закінчення й основа в словах партія, гвардія чи таю, читаєш, читають? Якщо" виділяти основу й закінчення на письмі, то ці слова поділяються так: парті-я, гварді-я, чита-ю, чита-єш, чита-ють. Але поділ проведено неточно. Тут у кожному слові одну частину відірвано від основи і приєднано до закінчення, внаслідок чого неправильно визначено й основу й закінчення.
Відомо, що букви я, ю, є після голосного завжди позначають два звуки: [йа], [йу], [йе]. Якщо наведені слова поділяти на основу й закінчення по звуках, то межа між ними проходитиме в іншому місці. Пор.: на письмі — парті-я, гварді-я, чита-ю, чита-єш, чита-ють; по звуках — [партій-а], [гвардій-а], [читай-у], [чи-тай-еш], [читай-уть].
Отже, основа в цих словах буде партій-, гвардій-, читай-, закінчення відповідно -а, -а, -у, -еш, -уть.
Завдання. І. Визначте всі змінні слова, доберіть до них кілька словоформ. Змінні слова поділіть на закінчення й основу. Випишіть слова з нульовим закінченням і чистою основою.
Рано напровесні над сонною землею загуркоче раптом перший весняний грім. Вдарить з високого неба, із-за сизої хмари, розколе її навпіл. Пробіжить у свинцевій тучі блискавка, наче щука вогняна, вдарить хвостом і зникне десь у бездонній глибині.
Над умлілою від сонця землею прокотиться небесний гул, голосним відлунням озветься з кожного яру й долини, з кожного дерева, з кожної гілочки, хоч вони, може, ще й голі. Пронесеться та гроза над принишклим селом, над старими стріхами хат і десь далеко зітхне в берегах, пересичених вологою. (І. Цюпа)
II. У поданих словах виділіть закінчення.
Весна, спів, птах, хміль, пташка, сонечко, співають, малюють, пропоную, знання, няня, праця, радість, раділо, думав, телефонував, радив, лілея, сидиш, вишивають, фотографують, хімія, географія, фізика.
§ 89. Основи непохідні, похідні і зв'язані
Непохідною називають таку основу, яка не поділяється на окремі морфеми: вод-а (вода), рук-а (рука), ног-а (нога), ліс-и (ліси), біл-ий (білий), пиш-у (пишу), нес-у (несу). Непохідна основа збігається з коренем.
Якщо ж основа поділяється на морфеми, а в мові існує відповідне слово з непохідною основою, то така основа називається похідною. Основа в слові водян-ий похідна, бо поділяється на морфеми (крім кореня вод- виділяється суфікс -ян-) і має відповідне слово з непохідною основою (слово вод-а). Ось ще приклади похідних основ: рукавиця (рук-ав-иц'-а), рук-а), підніжка (підніжк-а, ног-а), лісник (ліс-н-ик, ліс), дубовий (дуб-ов-ий, дуб), застольний (за-столь-н-ий, стіл), білизна (біл-изн-а, біл-ий). Вони похідні тому, що кожне з них має відповідне слово з непохідною основою і поділяється на морфеми — корінь, суфікс і префікс.
Проте в мові є такі слова, основи яких поділяються на морфеми, але не мають відповідного слова з непохідною основою. Порівняймо слова птиця і водиця, ожина і свинина. Всі вони поділяються на морфеми: пт-иц-я і вод-иц-я, ож-ин-а і свин-ин-а. Але є і корінна відмінність. Слово водиця поділяється на корінь вод- і суфікс -иц-, має відповідне слово з непохідною основою вод-а (вод-и). Слово птиця хоч і поділяється на корінь і суфікс (пт-иц-я, пт-аш-к-а, пт-ах), але не має відповідного слова з непохідною основою пт-, У слові ожина виділяється суфікс -ин-, але воно також не має відповідного слова з непохідною основою ож-. Такі основи, які поділяються на морфеми, але не мають відповідних слів з непохідними основами, називаються зв'язаними. Зв'язаними називають їх тому, що корені їх без суфіксів чи префіксів не вживаються: вул-иц-я, боч-к-а, вій-ськ-о, на-ді-ти, кіш-к-а, за-мк-ну-ти, за-пряг-ати, скрип-к-а, до-сяг-ну-ти, оп-тим-іст, тур-ист, футур-изм.
Слова пир, жир, дар є непохідними, бо не поділяються на морфеми; їх основи повністю збігаються з коренем.
Завдання. У наведених словах визначте основу і закінчення. Назвіть основи похідні, непохідні, зв'язані. Свої висновки перевірте за «Школьным словообразовательным словарем» 3. А. Потіхи, «Морфемним словником» Л. М. Полюги (1983).
Абстрагувати, аварія, автономність, агресивність, академія, аритмічність, архітектурний, безвихідний, білка, вершина, випрягти, воїнство, всюди, вчора, гарантувати, геройський, делегація, держава, добрячка, договір, забіг, заячий, здоров'я, історія, кропива, мокрий, мокро, ніжно, сьогодні.
90. Корінь, суфікс, префікс
Слова об'єднуються в групи (ряди чи гнізда) за значенням та будовою: учити, учитися, учитель, учителька, учительство, учительська, учительський, учень, учнівство, навчання, навчальний, заучувати, переучувати, недовчити, завчити, завчений та ін. Такі групи слів називаються спорідненими, або спільнокореневими словами.
Корінь — це спільна частина споріднених слів, яка виражає їх загальне значення. Такою спільною частиною наведеного ряду слів є -уч- (-вч-). Вона й виступає коренем кожного з цих слів. Отже, для виділення кореня у слові треба дібрати споріднені слова.
Слід відрізняти справді споріднені слова від неспоріднених. Наприклад, у групі слів водяний, підводний, заводнити, заводити, розводити, доводити, заводський, заводчани виділяється спільна частина -вод-. Чи є вона коренем для всіх цих слів? Ні, бо не всі ці слова за значенням споріднені. Тут маємо три групи споріднених слів: 1) водяний, підводний, заводнити — корінь -вод-, що в слові вода; 2) заводити, роз-водити, доводити — корінь -вод-, що в дієслові водити; 3) заводський, заводчани — корінь -завод-, що в слові завод. Тому треба розмежувати омонімічні корені, тобто ті, що звучать однаково, але мають різні значення. Це різні корені. Звуковий склад кореня може змінюватися внаслідок чергування голосних і приголосних: сад-ити, сід-ати, сіс-ти, садж-у, сяд-у. Видозміни кореня, спричинені чергуванням звуків, називаються варіантами кореня. Наприклад: рук-а, руц-і, руч-ний, корені руц-, руч- є варіантами кореня рук-
Суфікс — це та частина похідної основи, яка стоїть після кореня і служить для утворення слів з новим значенням (ліс — лісник) або з новим відтінком у значенні (ліс — лісок). У слові може бути кілька суфіксів. Наприклад, у слові гоголівський два суфікси (-ів-, -ськ-), у слові родичівський — три (-ич-, -ів-, -ськ-), у слові лісникувати — чотири суфіксі (-н-, -ик-, -ува-, -ти).
Морфема -ся (-сь), яку інколи неправильно називають часткою, стоїть у слові після закінчення: купають (закінчення -ут'-) — купаються, не спить (закінчення -um'-) — не спиться і под.
Префіксом називається та частина похідної основи, яка стоїть перед коренем і служить для утворення слів (правда — неправда, науковий — антинауковий, писати — переписати і форм слів (кращий — найкращий, писати — написати) У слові може бути кілька префіксів. У слові перерозподіл три префікси (пере-, -роз-, -по-).
Щоб виділити суфікс або префікс, треба: а) знайти інші слова з цим суфіксом або префіксом; б) дібрати слова з тим самим коренем, але з іншими суфіксами чи префіксами або без них. Наприклад, щоб визначити, який суфікс у слові малюнок, треба дібрати подібні слова: рахунок, пакунок, поцілунок, подарунок. Зіставивши ці слова, можна виділити спільну для них частину — суфікс -унок. Перевіримо, чи вживаються в мові споріднені їм слова без суфікса -унок. У мові є слова мал-яр, рах-івник, запак-ов-ан-о, пак-ува-ти, поцілу-вати, подару-вати. Отже, у слові малюнок виділяється суфікс -унок. Таким способом визначаються у словах і префікси. В українській мові є багато слів на -зьк-, -цьк- (паризь- кий, козацький). При поділі їх на морфеми слід мати на увазі, що це не суфікси. Прикметник паризький утворився від основи париж- за допомогою суфікса -ськ- (ий). Звук [з] тут виник внаслідок злиття звука [ж] в кінці кореня і звука [с] на початку суфікса: париж + ський. Отже, -зьк-, -цьк— це не суфікси, а сполучення кінцевого приголосного основи з суфіксом –ськ.
Завдання. У наведених словах виділіть корені і вкажіть їх значення.
Вода, заводити, заводнити, підводний, обезволити, переводити, підводити, провід, газопровід, водопровід, водій, водночас, водопад, відводити, розводити, водневий.
